Приймати антидепресанти чи ні. Ці речі про такі препарати мають знати усі
Під час війни все більше українців замислюються про прийом антидепресантів. Багатьом здається, що чарівні пігулки зможуть покращити настрій, повернути радість від життя.
Але з цими ліками не все так просто і приймати їх "для настрою" - не можна. Що таке антидепресанти та у яких випадках вони справді потрібні - розповіли спеціалісти МОЗ.
Що таке антидепресанти
Антидепресанти - це загальна назва для кількох груп препаратів, які призначають передусім у разі депресивного розладу та його різновидів (як-от передменструальне дисфоричне порушення). Втім, не всі психічні розлади потребують вжитку антидепресантів, і не лише депресію можна ними лікувати.
Антидепресанти впливають на те, як наші нейрони спілкуються один з одним – зокрема, коли йдеться про настрій. Ці ліки не роблять людей щасливими вони допомагають функціонувати, знайти сили на психотерапію чи "просто" робити буденні справи. Слово "просто" в лапках, бо в разі психічних розладів буденні справи - це дуже складно.
Як лікарі визначають, що пацієнту потрібні антидепресанти
Переважно лікарі можуть призначити лікування антидепресантами пацієнтам з психічним розладом. Психічний розлад - це не власний вибір чи лінь, чи неможливість просто "зібрати себе до купки". Але це й не відсутність щастя чи неминучий наслідок дії стресорів чи переживання втрати.
Такі розлади бувають у тих, хто живе у безпеці та достатку. І їх може не бути в тих, хто пережив щось травматичне та трагічне. Цей стан не залежить від сили особистості чи мудрості.
Психічні розлади є наслідком взаємодії генетики людини з її фізіологією, життєвими обставинами, способом життя, перенесеними хворобами, поведінковими патернами, навіть кліматом. І самолікування тут так само небезпечне, як і в інших випадках зі здоров'ям.
Будь-який психічний розлад - це захворювання, яке має свої діагностичні критерії, з-поміж яких є створення розладом істотних завад у буденному житті: спілкуванні, роботі, стосунках, чи навіть в особистій гігієні. Лікування психічних розладів так само ґрунтується на протоколах, як і лікування внутрішніх чи інфекційних хвороб, а психіатричні препарати пройшли клінічні випробовування та сертифікацію.
Чи можна впоратися без пігулок
Лікарі підкреслюють, що можна спати по 8 годин, нормально харчуватися, додати вітаміни у раціон, щоденно займатися спортом - але це не допомагає впоратися з психічним розладом. Для його подолання потрібні не тільки сон і здоровий спосіб життя, а ще медикаменти, психотерапія та час.
Звісно, з часом певні розлади можуть минути самостійно, але є низка "але". Поки триває психічний розлад, людині буває важко, навіть неможливо виконувати буденні обов’язки, працювати, вести "здоровий спосіб життя", і це погіршує ситуацію та зменшує шанси на одужання. Щобільше, людина може вдаватися до шкідливих способів "допомоги" собі, як-от вживання алкоголю чи наркотичних речовин.
Без лікування психічний розлад може завершитися не видужанням, а самогубством. Це надто великі ризики, тому краще одразу йти до лікаря, коли відчуваєте, що "вже не вигрібаєте і стали самі на себе несхожі". Медикаментозне лікування психічних розладів дозволяє виграти час і не дає занедбати людину. Проблем в житті воно не усуває - та воно запобігає появі нових і дає сили впоратися з наявними. Це теж немало.
Як підбирають антидепресанти
Правильно підібраний препарат залежить не тільки від діагнозу, який може поставити тільки лікар, а ще й від усієї історії хвороби, сімейного анамнезу та інших препаратів, які людина вживає.
Якщо лікар призначив психіатричний препарат, але "дива не сталося", це не означає, що лікар поганий, а доказова медицина - неефективна. Досить часто потрібний препарат і його дозу лікар добирає у кілька підходів - це нормальна практика, передбачена медичними протоколами лікування.
Є ліки так званих першої, другої, третьої лінії терапії - якщо не подіяли ліки першої лінії (найпоширеніші й найуніверсальніші), то пробують далі, поки не доберуть потрібну схему лікування. У переважній більшості випадків це вдається зробити.
А що зі страшними побічними ефектами?
Справді, у низки антидепресантів є побічні ефекти: втрата лібідо, зміни в режимі сну, набір ваги - не все водночас. Деякі побічні минають самостійно - у міру звикання до препарату, деякі тільки після припинення курсу лікування. А часом лікарі обирають інший препарат. І побічні ефекти бувають не у всіх людей.
Набір ваги чи втрата сексуального потягу - це неприємно. Але люди у стані депресії й без ліків втрачають лібідо чи стосунки взагалі, здоровий сон, апетит чи мають розлади харчової поведінки. І на шальках терезів - людське життя, бо дехто може зловживати алкоголем чи спробувати покінчити собою.
Хто призначає антидепресанти
Тільки лікар-психіатр, а не психолог. Підставою для такого призначення має стати діагноз та історія хвороби. Після призначення схеми йде тісна взаємодія лікаря та пацієнта - для відслідковування динаміки. І на антидепресанти обов'язково виписують рецепт.
Не варто боятися психіатрів та антидепресантів - вони покликані полегшити життя та уможливити розв’язання проблем. Без належного лікування психічні розлади, як і будь-які хвороби, можуть погіршитися та зачепити інші ланки здоров’я та сфери життя.
Ми не чекаємо, що пухлина розсмокчеться сама, переламані кістки без втручання хірурга правильно зростуться, а карієс затягнеться новою емаллю – ми йдемо лікуватися. У разі психічних розладів слід діяти так само.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що лікар розвіяла найпопулярніші міфи про антидепресанти.
А ще розповідали про те, що психіатр назвав, що найсильніше виснажує під час війни.